Всесвітня організація охорони здоров'я визначає повітря забрудненим, коли його хімічний склад може мати негативний вплив на здоров'я людей, рослин і тварин, а також на інші елементи навколишнього середовища (воду, ґрунт). Повітря забруднюють будь-які речовини: газоподібні, тверді і рідкі, якщо вони містяться в ньому в кількостях, що перевищують їх середній вміст.

Основні джерела забруднення повітря:

  • промислові підприємства;
  • транспорт;
  • підприємства енергетичної галузі, наприклад ТЕС;
  • побутова діяльність людини;
  • природні джерела викидів, наприклад вулкани.

Детальніше по пунктах.

Промислові підприємства є одними з основних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу. Причому забруднювати повітря можуть як великі металургійні чи нафтопереробні підприємства, так і маленькі на кшталт цементних чи асфальтових заводів, підприємств з очищення свинцю чи виготовленню пестицидів.

Мінекоенерго кожного року готує рейтинг найбільших підприємств-забруднювачів на підставі даних офіційної статистики за результатами поданої суб’єктами господарювання звітності про обсяги скидів, викидів та утворення відходів. Більшість з цих підприємств – з металургійної ґалузі. В десятці лідерів за 2018 рік:

  • ПрАТ «ММК ім. Ілліча», м. Маріуполь, Донецька обл. (перше місце);
  • ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий ріг, Дніпропетровська обл. (друге місце);
  • ПАТ «Дніпровський меткомбінат», м. Кам’янське, Дніпропетровська обл.;
  • ПрАТ «МК «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька обл.

Загальні викиди ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та ПрАТ «МК «Азовсталь» на рік становлять приблизно 290 000 тонн (середня цифра за останні 3 роки). Таким чином це становить приблино 580 кг викидів забруднюючих речовин на одну людину на рік.

Транспорт. Токсичними викидами двигунів внутрішнього згоряння є гази та пари палива з карбюратора і паливного бака. Основна частка токсичних домішок надходить в атмосферу з відпрацьованими газами ДВЗ. Кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря у складі відпрацьованих газів, залежить від об’єму двигуна, якості пального та від стану каталізатора, який перетворює шкідливі викиди на безпечні. При непрацюючому або відсутньому каталізаторі небезпечні викиди CO та NOx можуть зростати в декілька разів.

Наприклад, у Києві саме транспортні засоби є причиною майже 90% всіх небезпечних викидів. Найбільшу роль у забрудненні повітря Києва та наявності постійного смогу відіграють приватні автомобілі, 10% – всі інші види транспорту.

Підприємства енергетичної галузі з року в рік входять до найбільших забруднювачів повітря за версією Мінекоенерго. В першій десятці за 2018 рік:

  • ВП «Бурштинська ТЕЦ» ПАТ «ДТЕК Західенерго», м. Бурштин, Івано-Франківська обл. (третє місце);
  • ВП «Курахівська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька обл.
  • ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровська обл.;
  • Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго», м. Світлодарськ, Донецька обл.;
  • ВП Запорізька ТЕС ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» м. Енергодар, Запорізька обл.;
  • ВП «Ладижинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго», м. Ладижин, Вінницька обл.

В українському паливно-енергетичному комплексі переважать процеси, засновані на горінні. Простіше кажучи, на ТЕС спалюють вугілля, щоб отримати енергію. При цьому в атмосферу надхо­дить дрібнодисперсний пил багатокомпонентного хімічного складу, який є дуже небезпечним для людини. До того ж варто враховувати, що часто вугілля низької якості, з високою зольністю та вмістом сірки, що призводить до більшої кількості викидів і більшої кількості відходів. 

Побутова діяльність людини також значною мірою впливає на якість повітря. Наприклад, використання твердопаливних котлів. Це наче ТЕС в мініатюрі: об'єми викидів дрібнодисперсного пилу значно менші, проте підприємтва мають високі труби, звідки викиди розсіюються, а приватні котли викидають усі забрубнюючі речовини просто поруч з домогосподарством.

Інший приклад – спалювання листя. Лікарі попереджають про ризики для здоров'я, адже при спалюванні виділяються шкідливі для організма людини речовини. Особливо це небезпечно в промислових містах, оскільки за сезон на листях збираються усі речовини, що викинуло в повітря підприємство-забруднювач. При спалюванні ці речовини знову потраплють у повітря. 

Природні джерела викидів – це виверження вулканів, лісові та степові пожежі, пил, пилок рослин, виділення тварин тощо.

На замовлення Всесвітньої організації охорони здоров'я були проведені масштабні дослідження впливу забрудненого повітря на організм людини. Доведено прямий вплив запиленості навколишнього середовища на стан здоров'я людей. Причому цей вплив поширюється не тільки на легені, а практично на всі органи.

Професор Дін Шрауфнагель з Іллінойського університету в Чикаго, який керував дослідженнями, стверджує: «Я не здивуюся, якщо майже всі органи зазнають впливу. Якщо чогось не вистачає [в огляді], можливо, це тому, що ще не було досліджень в цій області». 

Легені і серце

  • Хронічний ларингіт;
  • астма;
  • рак ленегів;
  • серцеві напади.

Шкідливий вплив відбувається під час вдихання брудного повітря. Це призводить до захворювання органів дихання – від астми до емфіземи і раку легенів.

На даний час існує величезна кількість доказів того, що забруднення повітря завдає серйозної шкоди не тільки легеням, але і серцю. Потрапляння пилу в організм призводить до звуження артерій, м'язи слабшають – ризик серцевих нападів збільшується.

Одна з причин широкомасштабної шкоди від забруднення повітря полягає в тому, що дуже маленькі частинки можуть проникати в легені і переноситися по всьому тілу.

«Дослідження на тваринах показали, що мікрочастинки пилу можуть навіть переміщатися по нюховому нерву в мозок. Нова область досліджень також передбачає, що забруднення повітря може впливати на функціонування генів», – стверджує професор Шрауфнагель.

Мозок

  • Деменція;
  • інсульти;
  • зниження інтелекту;
  • проблеми з зором;
  • передчасне старіння шкіри.

Інсульти, деменція і зниження інтелекту – все це наслідки впливу на мозок забрудненого повітря. Існують також докази того, що поганий сон може бути наслідком вдихання токсичного повітря.

За словами Шрауфнагеля, основною причиною серйозної шкоди від забруднення повітря є системне запалення: «Імунні клітини думають, що [частка забруднення] є бактерією, і слідують за нею, намагаючись вбити її, вивільняючи ферменти і кислоти. Ці запалені білки поширюються в організмі, впливаючи на мозок, нирки, підшлункову залозу і так далі. В еволюційному плані організм розвинувся, щоб захистити себе від інфекцій, а не від забруднення».

Органи черевної порожнини

  • Рак нирки;
  • рак сечового міхура;
  • діабет;
  • хвороба Крона;
  • захворювання печінки.

Поведені дослідження пов'язують забруднення повітря з численними раковими захворюваннями, в тому числі це рак сечового міхура і кишківника. Також було виявлено збільшення синдрому роздратованого кишківника.

Під негативний вплив потрапляють навіть шкіра і кістки: старіння шкіри, кропив'янка та ламкі кістки пов'язані з токсичним повітрям.

Репродуктивні органи

  • Зниження народжуваності;
  • викидні;
  • слабке здоров'я немовлят.

Можливо, найбільш тривожним впливом токсичного повітря є пошкодження репродуктивної функції та плода. Народжуваність знижується, а викидні трапляються частіше. Плід в утробі матері також зазнає впливу. Дослідники виявили токсичні речовини в плаценті.

Забруднення повітря також тісно пов'язане з низькою масою тіла при народженні дітей, що має наслідки на все подальше життя дитини.

Діти особливо вразливі, оскільки їх органи ще не сформовані повністю. Вплив забрудненого повітря призводить до проблем з легенями, дитячого ожиріння, лейкемії та психічних проблем.

 

Оригінал звіту англійською мовою можна переглянути тут.

Вимірювання рівня забрудненості повітря може бути:

  • державним;
  • приватним;
  • громадським.

Державне спостереження за вмістом забруднюючих речовин у повітрі міст України є повноваженням Українського гідрометцентру, який є підрозділом Державної служби з надзвичайних ситуацій у складі Міністерства внутрішніх справ.

Моніторинг здійснюється відповідно до Постанови Кабінету міністрів № 343 від 9 березня 1999 року та Керівництва з контролю забруднення атмосфери РД 52.04.186-89, затвердженого майже три десятиліття тому.

Основним методом визначення концентрацій забрудників є відбір проб повітря на стаціонарних постах спостереження. Кількість постів визначається розміром міста і особливостями структури промисловості: від одного поста для міст з населенням, меншим за 50 тисяч мешканців, до двадцяти постів для міст-мільйонників.

Відбір проб проводиться на визначених часових проміжках два, три або чотири рази на добу. Спостереження за концентраціями пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, свинцю та його неорганічних сполук, бензапірену, формальдегіду та радіоактивних речовин є обов’язковими. Інші речовини можуть бути включені до програми спостережень за рішенням органів місцевого самоврядування відповідно до специфіки екологічної ситуації.

На жаль, такий метод не дозволяє отримати повну картину, адже відбір проб навіть чотири рази на добу – це замало для визначення об'єктивного рівня забруднення повітря. Більш ефективним був б безперервне спостереження протягом доби. Такий метод використовується зараз в ЄС. 

Приватне вимірювання забруднення повітря – це обов'язок соціально-відповідального бізнесу, коли підприємство саме вимірює кількість шкідливих речовин, які викидає в повітря. Важливе зауваження: вимірює чесно, не приховуючи від громадськості результати своїх вимірювань. Нинішні законодавчі норми дозволяють підприємствам приховувати результати вимірювань і не розкривати їх навіть у відповідь на прямі запити. Чим менеджери забруднюючих підприємств і користуються.

Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря в реаліях нашої країни виступає як альтернатива держаному. Громадські організації закуповують спеціальне обладнання та запускають цілодобовий моніторинг повітря з онлайн-доступом до результатів.

На жаль, датчики, які використовують активісти, часто не мають сертифікатів за європейськими стандартами, адже процедура їх отримання доволі дорога. Тож результати громадського моніторингу повітря слугують радше для розуміння загальної картини забруднення, ніж для отримання офіційних точних даних.

  • Скарги;
  • протести;
  • слухання з ОВД;
  • слухання щодо отримання дозволів на викиди.

Скарги – це найпростіший, доступний кожному і щодня інструмент впливу на підприємство-забруднювача. Через скаргу ви даєте зрозуміти контролюючим органам і владі, що вас не влаштовує ситуація, яка склалася. 

Куди скаржитись? Усюди! Ми не закликаємо вас завалювати скаргами «гарячі лінії» та контакт-центри, але ми просимо не бути байдужими до екологічних проблем у вашому місті і нагадувати про них владним структурам, які мають ці проблеми вирішувати.

  • Міністерство енергетики та захисту довкілля – через спеціальну форму на сайті або на гарячу лінію за телефоном (044) 206-33-02;
  • Державна екологічна інспекція – через особистий кабінет або на гарячу лінію телефоном (044) 521 20 38 чи поштою info@dei.gov.ua;
  • регіональні відділи Держекоінстпекції – у Донецькій області це гаряча лінія за телефоном (05264) 7-02-55;
  • Урядовий контактний центр (урядова "гаряча лінія 1545);
  • міські контакт-центри, наприклад 15-55 в Маріуполі (або через сайт);

Зверніть увагу, що письмові звернення мають бути оформлені належним чином і підписані, інакше розглядатися не будуть. Конкретні вимоги до оформлення можна дізнатися на сайтах відповідних органів влади за посиланнями вище.

Органи місцевого самоврядування не мають прямого впливу на забруднювачів, тому комунікація з такими підприємствами через них можлива лише опосередкована. Напряму з забруднювачами працює Держекоінспекція, але реалії нашої держави свідчать про те, що не завжди одне звернення в один контролюючий орган приносить негайні результати.

Протести відбуваються тоді, коли скарги не діють і ситуація стає критичною. Наприклад, протести 2012 року в Маріуполі, наслідком яких стали закриття коксових батарей та Аглофабрики ПрАТ «Азовсталь». В ті роки металургійне виробництво почало відновлюватися після кризи і місто час від часу накривав густий смог, а під час осінніх туманів маріупольцям доводилось ходити у респіраторах – настільки повітря було насичене шкідливими речовинами. Невдоволення жителів досягло критичної маси і вони вийшли на мітинги.

Важлива деталь. Протетестні акції мають бути «не за все хороше, проти всього поганого». У таких акцій нема чіткого вектору і відповідно майбутнього. Протести без конкретних вимог – це випускання пари населенням, що ні до чого не приводить. Люди, що виходять на екологічний протест, мають продемонструвати чіткі вимоги до забруднювачів. Так було і в Маріуполі – жителі не просто вимагали абстрактного чистого повітря, вони вказували на конкретну пролему – коксові батареї та аглофабрика мало не в центрі міста. Закриття або модернізації цих об'єктів могла вирішити проблему нестерпного смогу. Так і сталося.

Громадські слухання з ОВД (оцінки впливу на довкілля) – це новий для нашої держави інструмент, який дозволяє жителям висловити свою думку щодо нових об'єктів-забруднювачів. Ці слухання обов'язково мають проводитись в рамках оцінки впливу конкретного підприємтва на довкілля. Відповідальність за їх організацію та проведення покладено на Мінприроди чи уповноважений територіальний орган. Оголошення про проведення громадських слухань та обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля публікується в Єдиному реєстрі ОВД, а також у місцевій пресі.

Громадські слухання щодо отриманні дозволів на викиди мають регулярно проводитися підприємствами, що здійснюють викиди в атмосферне повітря.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (суб’єктам господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом терміну визначеного в дозволі. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видається безоплатно, на термін від 7 років та більше. Процедура отримання дозволу визначена постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302 (зі змінами).

На підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин, в якому визначені обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, здійснюється розрахунок та сплата екологічного податку.

У повітряному просторі нашої планети завжди міститься пил. Однак поряд з пилом, який ми можемо побачити, також присутній настільки маленький пил, що неозброєне людське око не здатне його розпізнати. Дана субстанція в повітрі називається дрібнодисперсним пилом та аерозолем. До його складу входять тверді частинки, а також мікроскопічного розміру краплі рідин. З розвитком точності вимірювальних приладів вдалося обчислити даний діапазон розмірів дрібнодисперсних частинок, який становить від 10 мкм до 2,5 мкм. Один мкм (мікрометр) = 0. 000 001 м, а діаметр людської волосини дорівнює 80-100 мкм. Саме виходячи з розмірів, дані частинки отримали свої альтернативні позначення – Particulate Matter: PM 10 і PM 2,5.

Частинки PM 2,5 і PM 10 містяться абсолютно в будь-якому повітряному просторі, незалежно від географічного положення: у горах, степах, на морському узбережжі, в лісовому масиві. Однак саме повітря великих або промислових міст містить найбільш високу концентрацію, а також хімічно більш агресивний «букет» даних частинок.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) встановила гранично допустиму концентрацію дрібнодисперсних частинок для безпечної життєдіяльності людини. За даними ВООЗ середньодобовий рівень PM 2,5 в повітрі не повинен перевищувати 25 мкг/м3, а середньорічний – не більше 10 мкг/м3. Щодо рівня PM 10 величини наступні: середньодобовий – не більше 50 мкг/м3, а середньорічний – не більше 25 мкг/м3.

За оцінками ВООЗ за попередні 20 років більше 3,5 мільйонів осіб померли від хвороб, пов'язаних з високою концентрацією PM 2,5. Постійне проживання в місцях з підвищеним рівнем PM 2,5 згодом призводить до серйозних проблем, пов'язаних з хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем організму.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – затверджений у законодавчому порядку санітарно-гігієнічний норматив. Під ГДК розуміється така максимальна концентрація хімічних елементів і їх з'єднань в довкіллі, яка при повсякденному впливові протягом тривалого часу на організм людини не викликає патологічних змін або захворювань, що встановлюються сучасними методами досліджень, в будь-які терміни життя теперішнього і наступного поколінь.

Значення ГДК включені в ДСТУ, санітарні норми та інші нормативні документи, обов'язкові для виконання на всій території держави; їх враховують при проектуванні технологічних процесів, обладнання, очисних пристроїв та ін.

Фенол (стар. карболова кислота) C6H5OH – найпростіший представник класу фенолів. Цей реактив токсичний (відноситься до 2-го класу небезпеки хімічних продуктів), є одним з промислових забруднювачів, здатний завдавати шкоди людям і тваринам. Контактуючи зі шкірою, не тільки обпікає (а опіки потім можуть ще і трансформуватися у виразки), але і всмоктується всередину, провокуючи отруєння і згубний вплив на головний мозок. Потрапляючи в організм через органи дихання, подразнює і, знову ж, обпікає. Якщо площа хімічного опіку складе 25% і більше, не є винятком летальний результат.

Негативний вплив фенолу на організм може полягати також в кашлі, чханні, мігрені і запамороченні, блідості, нудоті, втраті сил, м'язовій атрофії, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки.

Світове виробництво фенолу на 2006 рік становить 8,3 млн т/рік. За обсягом виробництва фенол займає 33-е місце серед усіх випущених хімічною промисловістю речовин і 17-е місце серед органічних речовин. 

Формальдегід (від лат. Formica – мураха) – хімічна речовина з формулою H2CO.

Формальдегід широко застосовується в промисловості, зокрема для виробництва полімерних матеріалів, багатоатомних спиртів, ізопрену та інших продуктів. У медицині використовується як дезінфікуючий, консервуючий і дубильний засіб для анатомічних препаратів, а також для виробництва уротропіну.

Формальдегід – це подразнюючий газ, що викликає дегенеративні процеси в паренхіматозних органах, сенсибілізує шкіру. При роботі з ним для індивідуального захисту слід застосовувати фільтруючий промисловий протигаз марки А і герметичні захисні окуляри.

Дуже часто формальдегід формується не на самих джерелах викидів, а завдяки фотохімічній реакції під впливом сонячних промінів як похідна забруднююча речовина від інших забруднюючих речовин.

Бензол (C6H6, PhH) – органічне хімічна сполука, безбарвна рідина зі специфічним солодкуватим запахом. Найпростіший ароматичний вуглеводень.

Бензол входить до складу бензину, широко застосовується в промисловості, є вихідною сировиною для виробництва ліків, різних пластмас, синтетичної гуми, барвників. Хоча бензол входить до складу сирої нафти, в промислових масштабах він синтезується з інших її компонентів. Токсичний, канцерогенний. 

Смог – це забруднення атмосфери у вигляді аерозольної плівки або туману, утворюваних внаслідок інтенсивного надходження в атмосферу пилу, диму, вихлопних та промислових газів, інших продуктів життєдіяльності людини. Тобто це надмірне забруднення повітря шкідливими речовинами, які виділяються внаслідок діяльності промислових виробництв, окремих людей та транспорту за певних погодних умов.

Смог може утворюватися практично за будь-яких кліматичних умов у великих містах та індустріальних центрах з сильним забрудненням повітря. Найшкідливіший смог у теплі періоди року, у сонячну безвітряну погоду, коли верхні шари повітря досить теплі, щоб зупиняти вертикальну циркуляцію повітряних мас. 

Смог є великою проблемою у багатьох мегаполісах світу. Він може стати причиною задишки, ускладнення і зупинки дихання, безсоння, головного болю, кашлю. Смог провокує запалення слизових оболонок очей, носа і гортані, зниження імунітету.

Кількість госпіталізацій, рецидивів і смертей від респіраторних і серцевих захворювань у період смогу зростає. У зоні ризику насамперед діти, люди похилого віку і люди з вадами серця і легенів, хворі бронхітом, астмою, емфіземою.

Озон – газ з характерним запахом, більш сильний окислювач, ніж кисень. Його відносять до найбільш токсичних з усіх звичайних забруднювачів повітря. У нижньому атмосферному шарі озон утворюється в результаті фотохімічних процесів за участю діоксиду азоту і летких органічних сполук.

Озон існує в двох шарах атмосфери. Шар, найближчий до земної поверхні, називається тропосферою. Тут приземний озон є забруднювачем, шкідливим для людей та рослин. Це один з головних компонентів міського смогу. Тропосфера в цілому простягається до висоти близько 10 кілометрів, а вище починається інший шар, стратосфера. Стратосферний озон простягається від 10 до 50 кілометрів над поверхнею Землі і захищає життя на Землі від згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Надлишок приземного озону у повітрі може викликати у людини запалення легенів, респіраторні захворювання, порушення функцій імунної системи, у рослин – чутливість до хвороб і шкідників, пошкодження або відмирання листя та навіть руйнування органічних тканин.

Аміак (NH3) – безбарвний газ з характерним різким запахом і їдким смаком. Він майже у два рази легший від повітря. Вогне­небезпечний, створює вибухові суміші з повітрям, отруйний. 

Газоподібний аміак викликає ураження дихальних шляхів і слизових оболонок. Ознаками отруєння є: нежить, кашель, важке дихання, задуха, а також підвищене серцебиття і порушена частота пульсу.

Зазвичай про аміак говорять у зв'язку з техногенними аваріями, коли може статися викид хімікатів, що призведе до миттєвого отруєння. Але аміак також утворюється при коксохімічному виробництві – він входить до складу коксового газу. 

Водний розчин аміаку називають нашатирним спиртом і використовують у фармації.

 

Сірководень – хімічна сполука з формулою H2S. Це безбарвний, дуже отруйний, горючий газ з характерним неприємним запахом тухлих яєць. 

Цей газ є супутником процесу очищення стічних вод, він важчий за повітря, тому може накопичуватися в низинах, канавах, ярах, ямах і навіть у колодязях та льохах.

Також сірководень входить до складу коксового газу, тобто утворюється в процесі виробництва кокса на коксохімічних виробництвах. За недостатньої очистки компонентів коксового газу запах тухлих яєць відчувається навкруги коксових батарей. 

Центр громадського здоров'я МОЗ України попереджає, що навіть легке отруєння сірководнем може спричинити ускладнення. Страждають передусім дихальна система і органи зору. Неналежне реагування на ситуацію може призвести як мінімум до бронхіту і зниження гостроти зору. Внаслідок отруєння сірководнем з’являються різь в очах, подразнення верхніх дихальних шляхів, кашель, чхання, у важких випадках – втрата свідомості.

Діоксид азоту – це неорганічна сполука складу NO2. За звичайних умов є газом червоно-бурого кольору, з характерним гострим запахом, або жовтуватою рідиною. 

Діоксид азоту займає одне з перших місць серед найпоширеніших викидів в атмосферу антропогенного походження. Джерела утворення оксидів азоту – продукти згоряння теплових електростанцій, вихлопи автомобільного транспорту, відходи металургійних виробництв. В результаті протікання фотохімічних реакцій оксиди в атмосфері стають діоксидами.

При потраплянні в організм людини діоксид азоту уражає органи дихальної системи, починаючи від легкого пдразнення слизових і закінчуючи набряком легенів. Також відбувається зміна складу крові, зменшується вміст гемоглобіну. При вдиханні великої концентрації газу протягом 10-ти хвилин послаблюється нюх і запах стає невідчутний. З'являється сухість в горлі і подразнюється слизова.

У групі особливого ризику знаходяться жителі великих індустріальних міст, де концентрація токсичної речовини в повітрі перевищує допустимі норми. 

При розчиненні в воді діоксид азоту утворює азотну і азотисту кислоти. Якщо розчинення відбувається в атмосфері, в краплях води хмар, наслідком стають кислотні дощі.

Традиційно восени люди згрібають опале листя та спалюють його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає здоров'ю та довкіллю. Міністерство енергетики та захисту закликає громадян не палити листя, адже це призводить до забруднення повітря, води та ґрунту.

Лікарі ж попереджають про ризики для здоров'я, адже при спалюванні виділяється бензопірен, що може викликати у людини рак. З димом у повітря виходять діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин. Тліюче листя виділяє чадний газ, який блокує постачання кисню до тканин організму. Приміром, одна тонна тліючого листя прирівнюється до тридцяти кілограмів чадного газу. Це дуже отруйний газ, оскільки надзвичайно легко зв'язується гемоглобіном крові, блокуючи доставку кисню до тканин організму. Серце починає працювати з вищим навантаженням, а це посилює шанс на  загострення захворювань серця. 

Спалення листя призводить ще й до забруднення атмосфери, води та ґрунту. Небезпека полягає і в тому, що це може перерости у неконтрольоване горіння. Міністерство енергетики та захисту довкілля попереджає: такі дії призводять також до зникнення певних видів тварин та загибелі комах.

Спалювати листя забороняє низка законів, а Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає за це покарання у вигляді штрафу. Розмір штрафу за таке правопорушення коливається від 340 до 1360 гривень для громадян, і від 850 до 1700 гривень – для посадових осіб. Якщо ви стали свідком спалювання листя, спробуйте спершу поговорити з правопорушником і переконати його не робити цього. Якщо розмови не подіють, то викликайте правоохоронців і пожежників.

Мінекоенерго рекомендує компостувати листя – для цього не треба особливих знань або зусиль. Треба спеціальний резервуар або просто яма, куди можна помістити листя, а потім помірно його зволожувати. Навесні ним можна удобрити ґрунт. Наприклад, у Рівному спробували розв’язати проблему із спалюванням листя, безкоштовного приймаючи його на території сміттєвого полігону. Згодом це листя закомпостують.

Відвальний шлак – матеріал, що утворюється при повільному охолодженні на повітрі металургійного шлаку, що у свою чергу є побічним продуктом металургійного виробництва. Склад шлаків залежить від низки факторів, серед яких – склад вихідної шихти і коксу для доменних шлаків, марка металу, що виплавляється, і способу його виробництва.

Відвальний шлак використовується як баластний матеріал при будівництві залізниць і автомобільних доріг, штучних основ під фундаменти будівель і споруд, для виготовлення різних видів цементів, бетонів. Невикористаний відвальний шлак накопичується на шлакових відвалах, напр. шлакова гора в Маріуполі на узбережжі Азовського моря.

Лабораторні дослідження показали, що шлак забруднює воду залізом, алюмінієм, хромом, міддю тощо. А для повітря небезпеку складає пил, який утворюється при терті часточок шлаку (наприклад, коли по вулиці їде автомобіль). Це т.зв. вторинне забруднення. При цьому склад цього пилу відповідає складу шлаку, в якому знаходяться побічні продукти металургії, тобто він є небезпечним для здоров'я людини.

Очищувачі повітря – спеціальні пристрої, призначені для видалення мікрочастинок пилу, бактерій і неприємних запахів. Принцип роботи даних пристроїв досить простий – повітря всмоктується в агрегат з усіх боків, проходить через фільтр і очищеним потрапляє до приміщення. 

Якщо основна мета використання очищувача – видалення пилу, то необхідно вибирати очищувачі повітря з наявністю спеціального HEPA-фільтру, а також пристрої, які мають електростатичний фільтруючий елемент. Як правило, цих двох компонентів вистачає для забезпечення комфортного мікроклімату в приміщенні і видалення частинок пилу, мікроорганізмів, грибків.

Але в мегаполісах та промислових містах побутові очищувачі повітря не справляються з навантаженням. За відгуками жителів міст з металургійною промисловістю в деяких випадках ефективність звичайних побутових очищувачів падає до 30%.

Температурна інверсія погіршує розсіювання шкідливих речовин. Зазвичай вона виникає, коли нижній шар повітря є холоднішим, ніж верхні шари атмосфери, тому забруднене повітря не може піднятися і накопичується внизу. Це виглядає так, ніби щось не пускає дим з труби вгору і він, трохи піднявшись, розтікається горизонтально, а іноді ще й знову опускається.

Туман також створює перешкоди для розсіювання викидів. Туман – це атмосферне явище, скупчення води у повітрі, утворене найдрібнішими частинками водяної пари. Якщо вони поєднуються з продуктами горіння сухої трави та листя, а також з промисловими викидами, то утворюється отруйна суміш – смог.

Сильний вітер відносить шкідливі речовини подалі від джерела забруднення, тим самим зменшуючи концентрацію шкідливих часточок. Але сильний вітер також зриває верхній шар пилу зі шлакових відвалів і несе його в житлові зони.

Коли погода сприяє накопиченню шкідливих викидів в приземних шарах атмосфери, говорять про несприятливі метеорологічні умови (НМУ). Це можуть бути штиль, туман, занадто висока температура повітря, напрямок вітру (від джерела викидів на житлові райони) тощо. Щоб в ці періоди не допускати виникнення високого рівня за­бруднень, необ­хідне завчасне прогнозування таких умов і вчасне скоро­чення ви­кидів шкідливих речовин в атмосферу. Наприклад, в Маріуполі діє розпорядження міського голови від 26.12.2018 №520р «Про роботу промислових підприємств при несприятливих метеорологічних умовах». Також міська влада має інформувати населення промислових міст про НМУ та давати рекомендації, як поводитись, аби вберегти своє здоров'я.

Зазвичай в атмосефі чим вище, тим повітря холодніше. Але за певних умов може утворитися шар теплого повітря між двома холодними. Якщо температурна інверсія відбувається над містом або промисловим районом, то шкідливі викиди теплових електростанцій, промислових підприємств та автомобільного транспорту затримуються під шаром повітря цього регіону і створюють небезпечні для населення забруднення приземного шару атмосфери.

Металургійне виробництво може бути якщо не зовсмі чистим, то набагато чистішим ніж те, що ми маємо в Україні. Об'єми викидів шкідливих речовин напряму залежать від якості та кількості очисних споруд і фільтрів, що застосовуються на виробництві. 

Наприклад, маріупольські активісти побували в Чехії на Тршінецькому металургійному заводі і переконались, що сучасне металургійне виробництсво може бути набагато чистішим. Подробиці дивіться тут.